Пил – це дрібні частинки в повітрі, які при потраплянні в організм через органи дихання можуть накопичуватись там, а згодом викликати патологічні стани.

Пил буває:

• органічний (рослинного чи тваринного походження – борошно, цукор, бавовна, дерево, шерсть),
• неорганічний (оксид кремнію, азбест, мінерали руд, металів, гіпс, цемент),
• мікробіологічний (викликаний мікроорганізмами, грибками), змішаний (кварц та метал, бавовна та шкіра).

Пил може викликати різноманітну дію на організм: подразнюючу, алергізуючу, фіброгенну, токсичну. Характер його дії на організм залежить від його природи, концентрації, хімічного складу, дисперсності та розчинності.

Частинки пилу шкідливо впливають на верхні дихальні шляхи і можуть викликати різного роду та ступеня тяжкості алергію, напади анафілактичного шоку, кашель, біль у горлі, чхання, нежить, сльозотечу, відчуття нудоти, запаморочення, а з часом призвести до професійного захворювання (силікозу, антракозу, азбестозу, хронічного бронхіту тощо).

До виробництв, де утворюється пил, відносяться: вугільна, гірничодобувна, хімічна, деревообробна, целюлозно-паперова, фарфорово-фаянсова, харчова промисловості, металургія (чорна і кольорова), текстильне виробництво, видобування нафти і нафтопереробка, добування і переробка природного газу, машинобудування і металообробка, промисловість будівельних матеріалів, переробка відходів тваринного походження тощо.

До основних заходів боротьби з пилом відносяться:

• впровадження безвідходних технологій та технологій замкнутого циклу;
• механізація та автоматизація виробничих процесів;
• впровадження дистанційного управління трудовим процесом;
• заміна сухих процесів «мокрими»;
• заміна порошкових продуктів брикетами, гранулами або пастами;
• використання менш небезпечної сировини;
• використання зволожувачів повітря;
• герметизація технологічного процесу (герметизація обладнання, ущільнення з’єднань, люків та отворів);
• встановлення потужних аспіраційних та вентиляційних систем;
• дотримання графіків прибирання приміщень та устаткування;
• використання індивідуальних засобів захисту (протипилові респіратори, захисні окуляри, протипилові костюми);
• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів відповідно до вимог наказу МОЗ України № 246 від 21.05.2007 року «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» з метою виявлення ранніх стадій захворювання та попередження розвитку професійного захворювання;
• проведення оздоровчих заходів (профілактичне харчування, санаторно-курортне лікування);
• систематичний контроль за змістом пилу в повітрі.