Професійні захворювання – це гострі або хронічні хвороби, що виникають унаслідок тривалого впливу шкідливих факторів виробничого середовища: фізичних (шум, вібрація, ультразвук), хімічних (отруйні речовини), біологічних (мікроорганізми) або психофізичних (перевантаження). Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм працівників сільськогосподарської галузі, є:

• хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників і захворювань;
• вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;
• перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на ті ж самі нервово-м’язові групи;
• мікроорганізми-збудники заразних хвороб, що передаються від тварини до людини.

В разі тривалої дії на організм високої концентрації пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів. Під впливом високих рівнів вібрації виникає вібраційна хвороба, а внаслідок дії шуму – захворювання органів слуху (неврит). Хімічні речовини викликають отруєння. До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж зазвичай, належать бруцельоз, сибірська виразка, сап, ящур та інші, що передаються людям від тварин, а також бронхіальна астма, захворювання шкіри (дерматози, екземи), хронічні захворювання нервово-м’язового апарату тощо. Ці хвороби можуть і не бути пов’язаними з трудовою діяльністю. Визначити їх походження може тільки лікар. Захворювання внаслідок дії великих концентрацій парів хімічних речовин, пилу, газів, впливу на організм вібрації та шуму мають хронічний характер і виникають поступово, через 10-15 і більше років роботи у несприятливих умовах.

У працівників сільського господарства можливі гостре отруєння пестицидами, сонячний удар під час польових робіт, електрофтальмія під час проведення зварювальних робіт. Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводжується розвитком професійної хвороби. В її виникненні відіграють певну роль кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють до організму, або рівень вібрації, шуму, тривалість їх дії на працівників, умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив згубних факторів на здоров’я, а також індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших шкідливих виробничих чинників. Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров’я працівника рівень. Для шкідливих хімічних речовин встановлені гранично допустимі концентрації в повітрі робочої зони й в атмосферному повітрі, у воді, продуктах харчування, ґрунті. Суворе дотримання цих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони, рівнів шуму й вібрації, інших шкідливих для здоров’я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників аграрних підприємств.

Одним із напрямів профілактичної роботи власників підприємств щодо попередження впливу виробничих ризиків на працівників є проведення атестації робочих місць за умовами праці. Порядок атестації регламентований постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.09.1992 № 442 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 741. Щоб попередити профзахворювання, роботодавцям сільськогосподарських підприємств радять звернути увагу на загальні профілактичні заходи, які дозволять унеможливити вплив несприятливих шкідливих виробничих факторів на працівників:

• впровадження в сільськогосподарському виробництві індустріальних технологій, автоматизації та механізації трудомістких процесів;
• удосконалення конструкцій сільськогосподарської техніки;
• правильна організація праці, впровадження раціональних режимів роботи й відпочинку;
• систематичне та якісне проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників;
• застосування відповідних засобів індивідуального захисту.