Перехід на 4-денний робочий тиждень: чи реально це в Україні

Великий резонанс викликала рекомендація, що прозвучала на економічному форумі в швейцарському Давосі: перехід на 4-денний робочий тиждень. Головний аргумент — працівники зможуть краще відновлюватися, стануть креативнішими, їхня продуктивність і ефективність зросте.
Аргументи
На думку психолога Вортонської школи бізнесу Адама Гранта (США) і економіста Рутгера Брегмана (Нідерланди), які виступили в Давосі, у разі зниження тривалості робочого часу люди можуть ефективніше зосереджквати увагу, а якість і креативність зростають.
«Люди також будуть лояльнішими до організацій, які готові проявити гнучкість щодо їхнього життя поза роботою», — зазначив Грант.
Бергман послався на мільярдера Генрі Форда, який побачив, що після переходу від 60-годинного до 40-годинного робочого тижня його робітники стали продуктивнішими, оскільки менше втомлювалися. Як в світі, так і в Україні окремі компанії в порядку експерименту вже переводять своїх співробітників на 4-денний тиждень (32 години замість 40) зі збереженням зарплати і обсягів роботи. Три вихідних почали надавати працівникам в Німеччині, Новій Зеландії, Японії. Перші результати підтвердили, що якість роботи і продуктивність праці зросли, персоналу стало цікавіше працювати, стресів стало менше. Є такі приклади і в Україні.
«У нас вже близько півроку практикується один день на тиждень робота з дому для HR- і PR-служб, але ніхто не заважає виконати поставлені завдання заздалегідь і присвятити день собі і своїм справам. Це не афішується, але гірше не стало, а часто краще, оскільки ми зацікавлені за чотири дні зробити те, на що раніше йшло п’ять», — розповіла нам HR-менеджер Анастасія Зозуля.
Чи реально
Водночас низка наших економістів вважає, що ідея 4-денки може бути застосована не у всіх сферах і навіть не у всіх країнах, мовляв, тільки у високорозвинених.
«У Давосі це питання розглядалося паралельно з проблемами 4 промислової революції — впровадженням кіберфізичних систем у виробництво. Одне зав’язане на іншому, — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — Якщо ви в процесі своєї діяльності передаєте досить серйозні функції штучному інтелекту, то присутність людини може обмежуватися і чотирма робочими днями. Але очевидно, що неможливо працювати лише чотири дні на тиждень у сфері сервісу, стояти біля верстата, класти цеглу, оскільки за 32 години працівник зробить менше роботи, ніж за 40, і отримає менше грошей. А постійно працювати по 10 годин за зміну мулярові чи токареві, щоб заробити зайвий вихідний, забороняють нормативи з охорони праці. Двірник не зможе працювати 4 дні, якщо на п’ятий день почався снігопад. Тому в Україні, де наразі тільки 3 промреволюція, масове застосування 4-денки навряд чи можливе».
HR-експерт rabota.ua Тетяна Пашкіна додає: «Третій вихідний реальний для офісних працівників, які оформляють договори, роблять розрахунки. Не йдучи «на перекур» і не відволікаючись від роботи, її можна виконати за 4 дні, а на п’ятий день відпочивати».
Також Пашкіна зазначила, що 4-денка неможлива для працівників конвеєра, адже вони не зможуть випустити продукції більше, ніж дозволяють виробничі потужності.
Третій вихідний — теж для роботи
З огляду на економічну ситуацію в країні та менталітет нашої людини, є ймовірність, що, отримавши три вихідних на тиждень, українець в ці дні не відпочиватиме, а підроблятиме на другій роботі. І тоді вся ідея зростання продуктивності руйнується. Навіть при двох вихідних багато хто шукає додатковий заробіток.
«Я працюю в банку, заробляю достатньо, але хочу купити нову машину, змінити квартиру на більшу, тому вечорами і в один з вихідних підробляю в таксі, — розповів нам львів’янин Орест Іванців. — Тому мені до душі ідея чотириденного робочого тижня».
«Ми проводили дослідження, ставили людям запитання, на що вони витратили зайвий вихідний, якби він був щотижня, і виявилося, що приблизно двоє з трьох опитаних зайнялися б своїм хобі, на яке не вистачає часу, а також спортом або поїхали в короткий подорож. Серед респондентів були й ті, хто більше приділив би часу родині, дітям, батькам. І лише кожен третій сказав, що в додатковий час він би підробляв», — розповіла нам Тетяна Пашкіна.