У період воєнного стану питання зміни істотних умов праці набуває особливої ваги, оскільки роботодавці стикаються з необхідністю оперативно реагувати на зміни в організації трудового процесу. Водночас працівники повинні бути поінформовані про свої права у таких умовах.

До істотних умов праці відносяться:

• система і розміри оплати праці,
• пільги,
• режим роботи,
• встановлення або скасування суміщення професій,
• змін у розташуванні робочого місця тощо.

Зміни можуть впроваджуватися лише за умов попередження працівника не пізніше ніж за два місяці, навіть у період воєнного стану. Винятки можливі лише в разі неможливості дотримання цього строку через загрози безпеці.

У разі незгоди з новими умовами вони мають право відмовитися від подальшої роботи, а роботодавець зобов’язаний вжити заходів для належного оформлення таких змін або припинення трудових відносин відповідно до законодавства.

Інспектори Держпраці наголошують на важливості комунікації між адміністрацією закладу та трудовим колективом, необхідності офіційного оформлення усіх змін і збереження прав працівників навіть в умовах надзвичайної ситуації. Законодавство, хоч і адаптоване до воєнних реалій, продовжує гарантувати базові трудові права, які мають бути дотримані у повному обсязі.

Нагадуємо про можливі наслідки для керівництва у разі недотримання вимог законодавства про працю. Зокрема, за порушення порядку зміни істотних умов праці роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, а в окремих випадках — і до кримінальної. Це може включати накладення штрафів, перевірки контролюючих органів, а також негативні соціальні наслідки, пов’язані з втратою довіри з боку працівників. Дотримання трудових норм — це не лише юридичний обов’язок, а й запорука стабільної та безпечної роботи колективу в умовах викликів, які ставить перед нами воєнний стан..