Праця неповнолітніх: основні норми законодавства України

Законодавство України встановлює особливі умови для працевлаштування неповнолітніх, спрямовані на захист їхнього здоров'я, освіти та розвитку.
Основні нормативні акти:
- Кодекс законів про працю України (КЗпП) — розділ XIII «Праця молоді» (статті 187–200).
- Закон України “Про охорону праці”.
- Конвенції МОП №138 і №182, ратифіковані Україною (щодо мінімального віку та заборони найгірших форм дитячої праці).
Мінімальний вік для працевлаштування
16 років — загальний мінімальний вік для укладення трудового договору. Проте є винятки:
15 років — за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, якщо робота є легкою і не завдає шкоди здоров'ю та не порушує навчальний процес
14 років — у виняткових випадках, також за згодою батьків та за умови легкої роботи у вільний від навчання час
Тривалість робочого часу
Законодавство встановлює скорочену тривалість робочого тижня:
24 години на тиждень — для працівників віком 14-15 років
35 годин на тиждень — для працівників віком 16-17 років
Під час канікул неповнолітні можуть працювати не більше:
24 години на тиждень (14-15 років)
35 годин на тиждень (16-17 років)
Оплата праці
Зарплата неповнолітніх при скороченому робочому дні виплачується як дорослим — у повному розмірі, без зменшення через меншу тривалість роботи (ст. 194 КЗпП).
Медогляд
Усі неповнолітні обов’язково проходять попередній та щорічний медичний огляд за рахунок роботодавця (ст. 191 КЗпП).