«Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» визначає, що прихований нещасний випадок на виробництві – це нещасний випадок, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений цим Порядком строк відповідним органам та установам, або нещасний випадок, розслідування якого не проведене комісією підприємства, установи чи організації.

Насправді ж іноді бувають випадки приховування роботодавцями й самими працівниками нещасних випадків на виробництві. Роботодавці користуються необізнаністю працівників із вимогами Порядку, а самі постраждалі через страх втратити роботу не визнають факти травмування на виробництві, натомість отримуючи разову незначну грошову допомогу на лікування та винагороду за згоду не розголошувати обставини й причини нещасних випадків. Іноді ж роботодавці самі не знають вимог Порядку або хочуть уникнути відповідальності за те, що допустили до роботи працівників без оформлення трудового договору.

Відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за порушення встановленого порядку повідомлення органу Держпраці про нещасний випадок на виробництві, на посадових осіб підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, накладається штраф від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тож учасники наради зійшлися на тому, що роботодавці й працівники повинні розуміти: намагаючись уникнути проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, роботодавець порушує законодавство, а працівник, погоджуючись на таку сумнівну пропозицію, позбавляє себе соціального захисту.