Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про охорону праці» фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Для підприємств, незалежно від форм власності або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей.

Які саме витрати роботодавця належать до витрат з охорони праці?

Це визначено у Переліку заходів та засобів з охорони праці, затвердженого постановою Кабміну України від 27.06.2003 № 994.

Відповідно до нього до витрат з охорони праці, зокрема, належать:

• приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;
• усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
• проведення атестації робочих місць;
• проведення навчання і перевірки знань з охорони праці;
• забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту;
• забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
• проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

Спроба заощадити на охороні праці може закінчитися для керівника та інших посадових осіб адміністративною або кримінальною відповідальністю.