Відповідно до статті 2 Конвенції про права осіб з інвалідністю, дискримінація за ознакою інвалідності – це будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, зокрема відмову в розумному пристосуванні.

Дискримінація в Україні заборонена Конституцією України та низкою інших законів та підзаконних актів. Рамковим законом, який надає узагальнююче визначення дискримінації, визначає її форми та забороняє дискримінацію, зокрема й за ознакою інвалідності, є Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації  особи з інвалідністю не допускається